Словник Української Мови
Буква
1. Ділянка землі поблизу села, призначена для випасу худоби; пасовисько.
2. Місце, де виганяють, продають або обмінюють худобу; базар для продажу худоби.
3. Дорога, по якій гонять худобу на пасовисько або з нього; гін, проїзд.
4. Застаріле: дія за значенням виганяти; вигнання, випровадження.
Приклад 1:
І цяцьок йому надає, й іграшок яких там – полив’яного півника, свистілочку; а їсти – сама не доїсть – йому зоставляє… Як підріс Чіпка – став бігати, то вибіжить, було, з двору на вигін та прямо до дітвори так і чеше. Так же й дітвора його не приймає.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”