Словник Української Мови
Буква
1. (у науці, переважно в логіці та філософії) Те, що служить підставою для висновку про наявність чогось іншого, непряма свідченість, непрямий доказ; ознака, показник, симптом.
2. (у лінгвістиці, семіотиці) Матеріально виражений чинник (предмет, явище, дія), що вказує на інший предмет, явище або дію, знак, символ.
Приклад 1:
Щодо таких форм інтернаціоналізації, як продаж ліцензій та фрайчайзинг, то в них не зафіксовано формальних ознак, які б вказували на використання логістики. Капітал та управлінський персонал в країні 100% 100% Капітал та управлінський персонал за кордоном Рис.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Перейменування — одна з добрих ознак нового, державного буття України, ознака гідного поцінування наших культурних скарбів. Адже скромний, зовні нічим не примітний будиночок на розі Баумана і Маяковського (якою виходила від залізничної колії — скільки разів упродовж років і років!)
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
У міру розсіювання туману (надалі погода була сонячною) Респондент набував певних типових для себе ознак (блукання вишкіру, протирання окулярів, інше). Під час запропонованого учасникам танцю (релятивізм гріхів і чеснот) Респондента було запрошено Гординею- Смиренням (Txss).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”