1. Який стосується розуму, здібностей мислення, пізнання; інтелектуальний.
2. Який здійснюється за допомогою розуму, мислення; розумовий.
3. Який відрізняється розвиненим розумом, інтелектом; розумний.
розумовий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Спочатку від того було лячно, інтуїтивно виникав спротив, захисна реакція проти спроб порушити душевний і розумовий спокій. Та я швидко збагнула всю життєдайність таких операцій над думкою.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикментик () |