Словник Української Мови
Буква
1. Стосунковий до інтелекту, пов’язаний із розумовою діяльністю, здатністю мислити, пізнавати; розумовий. Інтелектуальна праця, інтелектуальний розвиток.
2. Який вирізняється високим рівнем розвитку інтелекту; розумово розвинений, освічений, ерудований. Інтелектуальна людина.
3. Який потребує значних розумових зусиль, глибоких знань; складний для сприйняття. Інтелектуальна гра, інтелектуальне кіно.
4. Який належить інтелігенції, пов’язаний з її діяльністю; інтелігентський. Інтелектуальна еліта.
Приклад 1:
Шкода, що не збереглася в мене програмка ювілейних урочистостей (у передчутті чергового обшуку в 70-х я десь так капітально її заховала, що вже й не знайти) — то був інтелектуальний гумор високої проби. Один з останніх в 60-х сплесків не тамованої догмами й заборонами молодої енергії, живого ренесансного духу, навколо якого вже затягувався зашморг.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
БутнікКСіверський О. Інтелектуальний капітал: теоретичФ ний аспект // http://www.ndiiv.org.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 3:
Тому необхідно вести активну роз’яснювальну роботу для того, щоб усім менеджерам стали зрозумілі зміст і завдання стратегічного управління за системою BSC, роль кожного працівника у процесі набуття організацією конкурентних переФ ваг, а також вигоди, які вони матимуть від того, що зможуть поФ вною мірою використати свій інтелектуальний потенціал для блага організації і забезпечення власного добробуту. ˲ÒÅÐÀÒÓÐÀ 1.
— Котляревський Іван, “Енеїда”