обціловування

[obt͡siloʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (спец.) Процес обробки деревини або іншого матеріалу за допомогою цепа (ручної колотушки) для відокремлення зерна від колосків, волокна від стебел тощо; обмолот, обтинання.

  2. (перен., розм.) Сувора критика, осуждення когось або чогось; обстріл, оббіркування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обціловування, р. обціловування, д. обціловуванню, з. обціловування, о. обціловуванням, м. обціловуванні, к. обціловування

Більше записів