обціловування

1. (спец.) Процес обробки деревини або іншого матеріалу за допомогою цепа (ручної колотушки) для відокремлення зерна від колосків, волокна від стебел тощо; обмолот, обтинання.

2. (перен., розм.) Сувора критика, осуждення когось або чогось; обстріл, оббіркування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |