обудження

1. Дія за значенням дієслова “обуджувати” — перехід із стану сну до стану неспання, пробудження.

2. (переносно) Приведення до активного стану, залучення до якоїсь діяльності, активізація почуттів, інтересу, уваги тощо.

3. (у спеціальному вживанні) У техніці — створення електричного струму в обмотці якоря генератора за допомогою залишкового магнетизму; самозбудження.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |