Словник Української Мови
1. Який стосується розпорядження, управління, організації чогось; який має право або повноваження віддавати розпорядження.
2. У складних термінологічних назвах: такий, що здійснює оперативне управління, регулювання або контроль (наприклад, про органи влади, документи, програмне забезпечення).
Прикметник, що означає призначення для обприскування (зрошення, зволоження, поливу) рідиною, зазвичай водою або розчинами, часто у сільському господарстві для поливу рослин або внесення рідких добрив, пестицидів.
У техніці — що стосується пристроїв, механізмів або систем, які створюють розпилену струмінь рідини (наприклад, обприскувальна насадка, обприскувальна установка).
1. Особа, яка має право або повноваження розпоряджатися чим-небудь, керувати, організовувати щось; той, хто віддає розпорядження.
2. Спеціаліст, який займається оперативним плануванням та контролем виробничого процесу на підприємстві (наприклад, диспетчер-розпорядчик).
3. Управлінська посада в органах державної влади або місцевого самоврядування, пов’язана з організацією та контролем виконання робіт, розподілом ресурсів (наприклад, розпорядчик коштів).
Обприскуваний — такий, що його обприскали (зрідка обприскали) рідиною, краплями чогось; покритий краплями, бризками води, бруду тощо.
Жінка, яка розпоряджається чим-небудь, керує, організовує щось; керівниця, організаторка.
Працівниця, яка безпосередньо відповідає за організацію та порядок проведення певних заходів, робіт або обслуговування (наприклад, у закладах культури, готелі тощо).
У царській Росії та деяких інших країнах — службова особа, яка виконувала обов’язки судового виконавця зі стягнення боргів або конфіскації майна.
1. Дія за значенням дієслова “обприскувати” — покриття поверхні чого-небудь рідкими речовинами (часто розчиненими у воді) шляхом розпилення дрібними краплями, зазвичай з метою знезараження, боротьби зі шкідниками, внесення певних речовин або для інших технологічних цілей.
2. Процес обробки рослин, сільськогосподарських культур, приміщень, територій тощо пестицидами, дезінфекційними засобами, стимуляторами росту або іншими хімічними розчинами шляхом розпилення.
1. Сильно змочувати, покривати краплями рідини, оббризкувати (переважно про дощ, вологу).
2. Розпилювати, наносити на щось рідину (наприклад, хімічний розчин, ліки) за допомогою спеціального пристрою для обробки, змочування або дезінфекції.
Який стосується здійснення розпорядження та безпосереднього виконання рішень, повноважень; що поєднує функції розпорядження і виконання.
Який належить до органу влади або управління, що має право видавати обов’язкові розпорядчі акти та забезпечувати їх реалізацію (наприклад, про виконавчий комітет ради).
1. (про рідину) Розбризкуватися, розпорошуватися навколо, потрапляти на щось або когось дрібними краплями.
2. (перен., розм.) Зазнавати негативного впливу, критики, звинувачень тощо з різних боків.
Розібраний на окремі частини, розчленований (про тушу тварини, птиці тощо).
Переносно: повністю розібраний, розкладений на складові частини (про механізм, пристрій, конструкцію).
Переносно: дуже втомлений, знесилений, розбитий.