розчленований

1. Такий, що був поділений на окремі частини, елементи або складові; розділений, роз’єднаний.

2. У біології, анатомії: такий, що має чітко окремі, сегментовані частини тіла або структури.

3. У лінгвістиці: такий, що стосується аналізу мовних одиниць (наприклад, речення) шляхом виділення їх складових частин.

Приклади:

Приклад 1:
15.1 Гірський рельєф Це високо піднятий над навколишньою територією і дуже розчленований рельєф, складений в основному твердими гірськими породами. Гори поділяються на тектонічні, вулканічні та ерозійні.
— Тютюнник Григорій, “Вир”