Втрачати віру в когось або щось, переставати захоплюватися, відчувати розчарування.
Розчаровуватися в комусь, чомусь — переконуватися в невідповідності чиїхось дій, якостей або явища своїм очікуванням, ідеалам.
розчаровуватися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Все це було примітивно і страшенно банально, й Андрій починав розчаровуватися в Донцеві, в цьому «геніальному слідчому», як він його був уявив. Велич і таємничість цього блискучого діяча інквізиції буденніла.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: дієслово () |