1. Особа, яка має право або повноваження розпоряджатися чим-небудь, керувати, організовувати щось; той, хто віддає розпорядження.
2. Спеціаліст, який займається оперативним плануванням та контролем виробничого процесу на підприємстві (наприклад, диспетчер-розпорядчик).
3. Управлінська посада в органах державної влади або місцевого самоврядування, пов’язана з організацією та контролем виконання робіт, розподілом ресурсів (наприклад, розпорядчик коштів).