розпоряджатися

1. Мати право або можливість вільно використовувати, управляти чим-небудь або ким-небудь, віддавати накази, розпорядження.

2. Поводитися певним чином (часто з відтінком несхвалення), діяти за власним бажанням.

3. (у пасивному стані, про предмети) Бути таким, що його можна використати, розмістити, вмістити десь.

Приклади:

Приклад 1:
У якості платника за чеком може бути зазначений тільки банк, де чекоутримувач має кошти, якими він має право розпоряджатися шляхом виставляння чеків. Чек повинний містити: – найменування «чек», включене в текст документа; Договор (контракт) закупки Способи платежуФорми розрахунків Розрахунки платіж- ними дорученнями Розрахунки акредитивом Розрахунки інкасо Розрахунки векселями Розрахунки чеками Оплата в кредит Оплата у розстрочку За фактом одержання З частковою передоплатою З повною передоплатою169 – доручення платнику виплатити визначену грошову суму; – найменування платника і вказівка рахунка, з якого повинний бути виконаний платіж; – указівка валюти платежу; – указівка дати і місця складання чека; – підпис особи, що виписує чек (чекодавця).
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Він міг одружитися на вільній єгиптянці, свідчити в суді проти свого пана, користуватися й вільно розпоряджатися майном, у тому числі землею. Кількість баку не могла бути значною, адже впродовж III тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Темне це дiло — так розпоряджатися собою: був в Освенцiмi такий пастор Кольбе, який в часi чергової “чистки” запропонував на розстрiл себе замiсть одного поляка, бо в того лишалося вдома двоє синiв, — есесi‑вець, хмикнувши, прийняв замiну, i той чоловiк вижив i повернувся до себе в Варшаву — щоб довiдатися: обидва його сини загинули пiд час бомбардування, от тобi й маєш! — ах, пасторе Кольбе, Ви вплуталися не в своє дiло, Ви схотiли стати автором — i порушили пра‑вила гри, бо той чоловiк таки мав загинути, i хтозна, може, аби не влiзли Ви, його хлопцi зосталися б жити, i я щиро потерпаю, так‑так, не смiйтеся — потерпаю за долю Браунiвських мiльйонiв — чи справдi вони принесуть кому‑небудь щасливiший жереб, а чи, крий Боже, який‑небудь Браунiвський стипендiат згорить живцем пiд час пожежi в хiмiчнiй лабораторiї, до якої дiстався на той кошт, а ще iнший, вивчившись в Iталiї на спiвака, по роках успiху й слави перерiже собi горлянку, коли стратить голос?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”