рест

[rɛst] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. У спортивних єдиноборствах (боротьбі, дзюдо тощо) — прийом, який полягає в тимчасовому обмеженні активних дій суперника шляхом утримання його в певній позі протягом установленого часу; контрольоване положення.

  2. У фінансах — короткострокова відстрочка платежів за борговими зобов’язаннями або тимчасове призупинення біржових торгів.

  3. У музиці — позначка паузи, перерви у звучанні на певну тривалість; знак нотного письма.

  4. У техніці та побуті — опора, пристрій для спирання або фіксації чогось; підставка, упор.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рест, р. реста, д. рестові, з. реста, о. рестом, м. ресті, к. ресте

Більше записів