рессентимент

[rɛssɛntɪmɛnt] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Рессентимент — у філософії (зокрема у працях Фрідріха Ніцше та Макса Шелера) — це психологічне явище, комплекс почуттів, що виникає в особистості або соціальній групі внаслідок тривалого пригнічення, заздрості та відчуття власної безсилості, що згодом перетворюється на пасивну, приховану ворожість, злісність і бажання помститися сильнішим, що часто проявляється не прямо, а через моральне знецінення цінностей суперника (наприклад, перетворення слабкості на “доброчесність”, а сили — на “зло”).

  2. Рессентимент — у психології та соціології — глибоке, стійке почуття образи, ворожості та злопам’ятності, засноване на заздрості до тих, хто перебуває у вищому становищі, та на неможливості реальної помсти, що призводить до формування непрямих механізмів психологічного захисту та агресивних установок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рессентимент, р. рессентименту, д. рессентиментові, з. рессентимент, о. рессентиментом, м. рессентименті, к. рессентименте

Більше записів