обрешетований

[obrɛʃɛtoʋɑnɪj] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (про будівельні конструкції) Такий, що має обрешітку — дерев’яний або металевий каркас, основу для кріплення покрівельного матеріалу, обшивки чи ізоляції.

  2. (перен., розм.) Дуже втомлений, знесилений; такий, що відчуває крайню фізичну або психологічну виснаженість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обрешетований, р. обрешетованого, д. обрешетованому, з. обрешетованого, о. обрешетованим, м. обрешетованім, к. обрешетований

Більше записів