Значення
-
Технічний термін у будівництві: система з дерев’яних брусків чи дощок, що кріпиться до крокв і слугує основою для настилання покрівельного матеріалу (шиферу, черепиці, металочерепиці тощо).
-
У переносному значенні: основа, каркас, підґрунтя для чого-небудь, що розвивається або будується далі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обрешітка, р. обрешітки, д. обрешітці, з. обрешітку, о. обрешіткою, м. обрешітці, к. обрешітко