розпуття

1. Місце, де розходяться дороги, шляхи; роздоріжжя, перехрестя.

2. Переносно: стан нерішучості, невизначеності, коли потрібно зробити вибір між двома або кількома можливостями, шляхами розвитку.

3. Застаріле: розпутне, аморальне життя; розпуста, розтління.

Приклади:

Приклад 1:
Молися й дякуй, що не кинув, Що на розпуття не прогнав. А то б цеглиною убили — Якби не вкрив, не заховав!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”