розпуття

[rozputtjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Місце, де розходяться дороги, шляхи; роздоріжжя, перехрестя.

  2. Переносно: стан нерішучості, невизначеності, коли потрібно зробити вибір між двома або кількома можливостями, шляхами розвитку.

  3. Застаріле: розпутне, аморальне життя; розпуста, розтління.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпуття, р. розпуття, д. розпуттю, з. розпуття, о. розпуттям, м. розпутті, к. розпуття

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів