Властивість за значенням прикметника “обрешений”; стан, коли щось має решітчасту, сітчасту структуру або покрите решіткою, ґратами.
обрешеченість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “обрешений”; стан, коли щось має решітчасту, сітчасту структуру або покрите решіткою, ґратами.
Відсутні