обрешеченість

[obrɛʃɛt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “обрешений”; стан, коли щось має решітчасту, сітчасту структуру або покрите решіткою, ґратами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обрешеченість, р. обрешеченості, д. обрешеченості, з. обрешеченість, о. обрешеченістю, м. обрешеченості, к. обрешеченосте

Більше записів