1. Який розкладено, тобто розібраний на складові частини, розділений на окремі елементи або розкритий у вигляді списку, таблиці тощо.
2. У математиці: представлений у вигляді суми, добутку або комбінації простіших складових (наприклад, розкладений многочлен, розкладене число на прості множники).
3. Про меблі або предмети: який можна складати і розкладати; переведений у розгорнутий, розкритий стан (наприклад, розкладений диван, розкладений стілець).
4. У хімії та фізиці: який піддався розкладенню, тобто хімічному розпаду на простіші речовини або складові.