1. У спосіб, властивий розпоряднику; з організаційними, управлінськими функціями; так, що розпоряджається чим-небудь.
2. Упорядковано, системно, з чіткою організацією процесу або діяльності.
-
розпорядник
Особа, яка має право або повноваження розпоряджатися чим-небудь, керувати, організовувати щось.
Посадова особа, на яку покладено обов’язки з організації та забезпечення проведення заходу, роботи, процесу (наприклад, розпорядник коштів, розпорядник церемоніалу).
У юридичній та фінансовій практиці — суб’єкт (фізична або юридична особа), який відповідно до закону або договору здійснює управління та розпорядження майном, активами або коштами.
-
обпоїти
1. Напоїти когось спиртним напоєм у великій кількості, довести до стану сп’яніння або алкогольного отруєння.
2. (переносне значення) Наситити, переситити рідиною, вологою (про ґрунт, рослини тощо).
-
розпорядник-координатор
Особа, яка одночасно здійснює розпорядження (управління, розподіл ресурсів чи обов’язків) та координацію (узгодження дій різних учасників, процесів або структур) у межах певного проекту, заходу чи організаційної системи.
Спеціаліст, посадовець чи уповноважена особа, що відповідає за організаційне та адміністративне забезпечення, планування та синхронізацію роботи для досягнення спільної мети.
-
обприсканість
Обприсканість — властивість за значенням дієслова “обприскати”; стан, коли щось покрите краплями рідини, бризками, плямами від потрапляння рідини.
-
розпорядництво
1. Дія за значенням дієслова “розпоряджатися”; здійснення розпоряджень, управління, керівництво чим-небудь.
2. Установа або орган, який здійснює управління, розпоряджається чим-небудь (наприклад, майном, коштами).
3. Розпорядчий документ, наказ, розпорядження (застаріле або спеціальне вживання).
-
розпорядниця
1. Жінка, яка розпоряджається чим-небудь, керує чим-небудь або має право надавати розпорядження; керівниця, упорядниця.
2. (заст.) Дружина розпорядника; господиня, яка завідує домашнім господарством.
3. (у спеціальному контексті) Особа, яка відповідає за організаційне забезпечення, координацію або проведення певних заходів, процесів (наприклад, розпорядниця свята, розпорядниця бальних танців).
-
обприскати
1. Оббризкати, обпорошити рідиною, краплями води, брудом тощо; покрити дрібними краплями.
2. (переносно) Обдарувати когось, щось у великій кількості (часто про слова, почуття).
-
розпорядок
1. Усталена система організації чого-небудь, порядок, за яким відбуваються дії, функціонує щось; режим.
2. Документ, що встановлює такий порядок, зокрема розклад або план заходів, дій.
3. (заст.) Розпорядження, наказ, веління.
-
обприскатися
1. Покритися краплями рідини, забруднитися від потрапляння бризок на себе (наприклад, води, бруду, фарби).
2. Розм. Сильно вжити алкоголю, сп’яніти.