розпорядниця

[rozporjɑdnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Жінка, яка розпоряджається чим-небудь, керує чим-небудь або має право надавати розпорядження; керівниця, упорядниця.

  2. (заст.) Дружина розпорядника; господиня, яка завідує домашнім господарством.

  3. (у спеціальному контексті) Особа, яка відповідає за організаційне забезпечення, координацію або проведення певних заходів, процесів (наприклад, розпорядниця свята, розпорядниця бальних танців).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпорядниця, р. розпорядниці, д. розпорядниці, з. розпорядницю, о. розпорядницею, м. розпорядниці, к. розпоряднице

Більше записів