1. (діал.) Обмотуватися чимось, обвиватися навколо себе (про рослини, зокрема про лозу, хміль тощо).
2. (перен., діал.) Обплутуватися, заплутуватися в чомусь, опинятися в складних обставинах.
-
розпорядження
1. Офіційний документ, який видається уповноваженим органом або посадовою особою і містить обов’язкові для виконання вказівки щодо конкретних питань управління чи діяльності; наказ, веління.
2. Дія за значенням дієслова “розпоряджатися”; керівництво, управління чим-небудь, ведення якихось справ.
3. Право або можливість вільно вживати, використовувати щось на власний розсуд.
-
обповити
1. (спеціально) у народній обрядовій практиці: обмотати немовля пелюшками або спеціальною тканиною після народження, здійснюючи таким чином символічний акт прийняття в сім’ю та соціум; виконати над дитиною обряд повиття.
2. (переносно, рідко) щільно обгорнути, окутати когось або щось (наприклад, туманом, темрявою, тканиною).
-
обповитися
1. (діал.) Обмотатися чим-небудь, обгорнутися, закутатися (наприклад, хусткою, плащем).
2. (перен., діал.) Заплутатися в чомусь, втратити чіткість думок або орієнтування в ситуації.
-
розпоряджувати
1. Мати право або можливість вільно використовувати щось, керувати чимось або віддавати накази щодо чогось; керувати, розпоряджатися.
2. Віддавати розпорядження, накази, вказувати, як слід вчинити; керувати діями когось.
3. (у фінансовій, економічній сфері) вільно використовувати кошти, майно, витрачати їх за власним розсудом.
-
обпоганений
1. Який зазнав пога́нення, тобто став поганим, зіпсованим, оскверненим, опоганеним; переважно у переносному значенні про моральну або духовну деградацію.
2. (У спеціальному, переважно релігійному контексті) Осквернений, опога́нений, позбавлений святості чи чистоти через контакт із чимось нечистим або гріховним.
-
розпоряджуватися
1. Мати право або можливість вільно використовувати щось, керувати чимось або кимось, віддавати накази щодо використання майна, ресурсів, коштів тощо.
2. Віддавати розпорядження, накази, керувати діями інших людей, вимагаючи виконання.
3. (у безособовому вживанні) Бути у чиємусь розпорядженні, бути доступним для використання (про гроші, час, можливості тощо).
-
обпоганити
1. Зробити брудним, забруднити, заплямувати щось, часто з відтінком морального осуду.
2. Переносно: збезчестити, опорочити, заплямувати чиюсь репутацію, добру славу або священні поняття.
3. У релігійному або ритуальному контексті — порушити чистоту, освяченість чогось, зробити нечистим згідно з віруваннями.
-
розпорядити
1. Віддати наказ, розпорядження, вказати, як слід вчинити; керуючи чим-небудь, вирішити, владнати щось.
2. (з додатком у родовому відмінку з прийменником “про” або з інфінітивом) Прийняти рішення, постановити щодо чого-небудь.
3. Маючи право або можливість, вільно поводитися з ким-, чим-небудь; розташувати кого-, щось за своїм бажанням.
4. (перев. у минулому часі) Використати, витратити щось (гроші, майно тощо) за власним розсудом.
-
обпоганитися
1. Стати брудним, забруднитися, випачкатися.
2. Переносно: втратити честь, гідність; опорочитися, збезчеститися.