розпоряджувати

[rozporjɑdʒuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. Мати право або можливість вільно використовувати щось, керувати чимось або віддавати накази щодо чогось; керувати, розпоряджатися.

  2. Віддавати розпорядження, накази, вказувати, як слід вчинити; керувати діями когось.

  3. (у фінансовій, економічній сфері) вільно використовувати кошти, майно, витрачати їх за власним розсудом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я розпоряджую, ти розпоряджуєш, він розпоряджує, ми розпоряджуємо, ви розпоряджуєте, вони розпоряджують

Більше записів