1. (про рослини) Покриватися пльовою, пилком у процесі запилення.
2. (перен., розм.) Піддаватися обшуку, обшукуватися; ставати об’єктом пильного, часто недоброзичливого огляду чи обговорення.
Словник Української Мови
1. Покрити плювками когось або щось.
2. Переносно: висловити зневагу, презирство до когось або чогось; обляпати брудом, обкидати образливими словами.
1. Позбавити предметного характеру, конкретності; перетворити щось конкретне на абстрактне поняття або ідею.
2. У філософії (переважно у феноменології): усунути сприйняття об’єкта лише як матеріальної речі, розглянути його в контексті свідомості, переживання та його значення для суб’єкта.
1. Покрити плювком себе або свою поверхню.
2. Переносно: висловити зневагу, грубе осудження когось або чогось; облити брудом.
1. Філософський термін, що означає процес втрати предметом його конкретно-чуттєвої форми, перетворення на абстрактне поняття, ідею або відчуття; перехід від матеріального, об’єктивного до ідеального, суб’єктивного у свідомості.
2. У мистецтві та літературознавстві — творчий прийом або властивість твору, коли конкретний образ, деталь або предметна реальність набувають узагальненого, символічного, часто духовного значення, виходять за межі свого прямого матеріального сенсу.
1. Покрити плямами, забруднити, заляпати щось.
2. Переносно: заплямувати, зганьбити, осквернити чиюсь репутацію або честь.
1. Філософський термін, що означає процес позбавлення предмета його конкретно-чуттєвих властивостей, перетворення його на абстрактне поняття або ідею в процесі пізнання та мислення.
2. У мистецтві та культурології — творча стратегія або прийом, спрямований на усунення чи деформацію уявлення про традиційний предметний світ, що призводить до його символізації, абстрагування або переосмислення.
1. Покритися плямами, забруднитися, стати плямистим.
2. Переносно: заплямувати себе вчинками, що ганьблять; втратити честь, добру репутацію.
1. Позбавляти предмета його конкретного матеріального втілення, перетворювати на абстрактну ідею, поняття або процес; розглядати явище не як статичний об’єкт, а як динамічне відношення чи функцію.
2. У філософії та соціальних науках — усувати відчуження, пов’язане з товарно-грошовими відносинами, повертаючи предметам їхню справжню, неінструментальну цінність або розкриваючи соціальні зв’язки, приховані за їхньою предметною формою.