• обпльовуватися

    1. (про рослини) Покриватися пльовою, пилком у процесі запилення.

    2. (перен., розм.) Піддаватися обшуку, обшукуватися; ставати об’єктом пильного, часто недоброзичливого огляду чи обговорення.

  • обплювати

    1. Покрити плювками когось або щось.

    2. Переносно: висловити зневагу, презирство до когось або чогось; обляпати брудом, обкидати образливими словами.

  • розпредметити

    1. Позбавити предметного характеру, конкретності; перетворити щось конкретне на абстрактне поняття або ідею.

    2. У філософії (переважно у феноменології): усунути сприйняття об’єкта лише як матеріальної речі, розглянути його в контексті свідомості, переживання та його значення для суб’єкта.

  • обплюватися

    1. Покрити плювком себе або свою поверхню.

    2. Переносно: висловити зневагу, грубе осудження когось або чогось; облити брудом.

  • розпредметнення

    1. Філософський термін, що означає процес втрати предметом його конкретно-чуттєвої форми, перетворення на абстрактне поняття, ідею або відчуття; перехід від матеріального, об’єктивного до ідеального, суб’єктивного у свідомості.

    2. У мистецтві та літературознавстві — творчий прийом або властивість твору, коли конкретний образ, деталь або предметна реальність набувають узагальненого, символічного, часто духовного значення, виходять за межі свого прямого матеріального сенсу.

  • обплямити

    1. Покрити плямами, забруднити, заляпати щось.

    2. Переносно: заплямувати, зганьбити, осквернити чиюсь репутацію або честь.

  • розпредмечування

    1. Філософський термін, що означає процес позбавлення предмета його конкретно-чуттєвих властивостей, перетворення його на абстрактне поняття або ідею в процесі пізнання та мислення.

    2. У мистецтві та культурології — творча стратегія або прийом, спрямований на усунення чи деформацію уявлення про традиційний предметний світ, що призводить до його символізації, абстрагування або переосмислення.

  • обплямитися

    1. Покритися плямами, забруднитися, стати плямистим.

    2. Переносно: заплямувати себе вчинками, що ганьблять; втратити честь, добру репутацію.

  • розпредмечувати

    1. Позбавляти предмета його конкретного матеріального втілення, перетворювати на абстрактну ідею, поняття або процес; розглядати явище не як статичний об’єкт, а як динамічне відношення чи функцію.

    2. У філософії та соціальних науках — усувати відчуження, пов’язане з товарно-грошовими відносинами, повертаючи предметам їхню справжню, неінструментальну цінність або розкриваючи соціальні зв’язки, приховані за їхньою предметною формою.

  • обповзати

    1. Повзаючи, обходити навколо або пересуватися по поверхні чогось, охоплюючи різні боки.

    2. Перен. Поступово поширюватися, охоплювати собою (про явище, відчуття тощо).