розпредмечування

[rozprɛdmɛt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Філософський термін, що означає процес позбавлення предмета його конкретно-чуттєвих властивостей, перетворення його на абстрактне поняття або ідею в процесі пізнання та мислення.

  2. У мистецтві та культурології — творча стратегія або прийом, спрямований на усунення чи деформацію уявлення про традиційний предметний світ, що призводить до його символізації, абстрагування або переосмислення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпредмечування, р. розпредмечування, д. розпредмечуванню, з. розпредмечування, о. розпредмечуванням, м. розпредмечуванні, к. розпредмечування

Більше записів