Значення
-
Філософський термін, що означає процес втрати предметом його конкретно-чуттєвої форми, перетворення на абстрактне поняття, ідею або відчуття; перехід від матеріального, об’єктивного до ідеального, суб’єктивного у свідомості.
-
У мистецтві та літературознавстві — творчий прийом або властивість твору, коли конкретний образ, деталь або предметна реальність набувають узагальненого, символічного, часто духовного значення, виходять за межі свого прямого матеріального сенсу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпредметнення, р. розпредметнення, д. розпредметненню, з. розпредметнення, о. розпредметненням, м. розпредметненні, к. розпредметнення