1. Філософський термін, що означає процес втрати предметом його конкретно-чуттєвої форми, перетворення на абстрактне поняття, ідею або відчуття; перехід від матеріального, об’єктивного до ідеального, суб’єктивного у свідомості.
2. У мистецтві та літературознавстві — творчий прийом або властивість твору, коли конкретний образ, деталь або предметна реальність набувають узагальненого, символічного, часто духовного значення, виходять за межі свого прямого матеріального сенсу.