Значення
-
Мати право або можливість вільно використовувати щось, керувати чимось або кимось, віддавати накази щодо використання майна, ресурсів, коштів тощо.
-
Віддавати розпорядження, накази, керувати діями інших людей, вимагаючи виконання.
-
(у безособовому вживанні) Бути у чиємусь розпорядженні, бути доступним для використання (про гроші, час, можливості тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розпоряджуюся, ти розпоряджуєшся, він розпоряджується, ми розпоряджуємося, ви розпоряджуєтеся, вони розпоряджуються