розпорядник-координатор

Особа, яка одночасно здійснює розпорядження (управління, розподіл ресурсів чи обов’язків) та координацію (узгодження дій різних учасників, процесів або структур) у межах певного проекту, заходу чи організаційної системи.

Спеціаліст, посадовець чи уповноважена особа, що відповідає за організаційне та адміністративне забезпечення, планування та синхронізацію роботи для досягнення спільної мети.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |