Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова реалізувати; здійснення, втілення в життя якихось планів, ідей, намірів; перетворення чогось на реальність.
2. Продаж товару, продукції, майна з метою перетворення їх на гроші; збування.
3. У логіці та математиці: конкретне виконання, втілення абстрактної схеми, структури або моделі у певних об’єктах чи відношеннях.
4. У мистецтві: художнє втілення творчого задуму в конкретному творі.
Приклад 1:
Проте світ нещадно «ловить людину» від її «перших днів і до останніх», і реалізація цього імперативу стає дедалі проблематичнішою. Та усвідомлення цієї максими завжди живе й актуальне, про що свідчать екзистенційні формули, залишені нам у спадок нашими великими, — «пізнай себе» (Сковорода), «своїм життям до себе дорівнятись» (Леся Українка), «самому стояти» (Стефаник), «самособоюнаповнювання» (Стус).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
1.1 Етапи оновлення стратегії компанії за допомогою Офісу стратегічного управління (ОСУ)3) аналіз стратегії – розгляд отриманих результатів , внеФ сення корегувань в стратегію, випробування основних страФ тегічних гіпотез компанії та ініціювання нових дій; 4) розробка стратегії – разом з відділом стратегічного планування здійснюють процес безперервної участі в розробці стратегії; 5) ознайомлення персоналу із стратегією – здійснення коФ мунікаційної функції щодо розповсюдження положень страФ тегії компанії та роз тлумачення їх змісту; 6) управління стратегічними ініціативами – визначення таких ініціатив (наприклад, програма TGM, реалізація CRM) в складі щорічного процесу планування, моніторинг за забезФ печенням ініціатив потрібними ресурсами, тобто прийняття відповідальності за контроль прогресу стратегічних ініціатив та звітності за ними перед вищим керівництвом; 7) інтеграція стратегічних пріоритетів та інші допоміжні функції – виконання консультативної та інтегруючої ролі у відповідних функціональних відділах; 8) планування і бюджет – координація та узгодження дій в сфері функціонального планування компанії з метою забезФ печення ефективності реалізації стратегії; 9) координація людських ресурсів – контроль виконання відділу людських ресурсів тих видів діяльності, які в найбільшій мірі сприяють корпоративним стратегічним цілям та цілям комерційного підрозділу – зробити стратегію спраФ вою всіх та кожного в компанії; 10) управління знаннями – навчання та обмін передовим досвідом, що має критичну важливість для стратегії. Таким чином, офіс стратегічного управління (ОСУ), який знаходиться на рівні вищого керівництва компанії несе відповідальність за управління і координацію всіх ключових процесів управління стратегією.
— Котляревський Іван, “Енеїда”