реалізм

Значення

1. Напрям у літературі та мистецтві, що виник у XIX столітті, головним принципом якого є об’єктивне, правдиве й конкретно-історичне відображення дійсності, типових характерів і обставин.

2. У філософії — напрям, що визнає існування поза свідомістю об’єктивної реальності, яка відображається в пізнанні.

3. У повсякденному вжитку — практичне, трезве ставлення до життя, розуміння й врахування реальних умов і обставин при вирішенні справ.

Правопис та відмінювання