розуміння

1. Здатність людини мислити, розсуджувати, усвідомлювати та аналізувати явища дійсності; інтелект, розум.

2. Здатність правильно сприймати, усвідомлювати та тлумачити суть, зміст, причини чого-небудь; постигання сенсу.

3. Визначене тлумачення, трактування чого-небудь; точка зору, погляд на щось.

4. Згода, взаємна домовленість, гармонійні стосунки між людьми, що ґрунтуються на спільності поглядів, інтересів.

5. Співчуття, чуйність, готовність увійти в становище іншої людини.

Приклади вживання

Приклад 1:
Навколо зависла специфічна атмосфера: суміш насторожености й співчуття, осуду й розуміння. От хоча б пам’ятна розмова з Є. П. Кирилюком, завідувачем відділу шевченкознавства, куди мене перевели з очолюваного Шамотою відділу теорії літератури, щоб не плямувала його ідеологічної чистоти.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |