думка

[dumkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Психологія) –

    Психічний процес відображення дійсності у формі уявлень, понять, суджень, міркувань; здатність мислити, розумова діяльність людини.

  2. (Філософія) –

    Результат мислення, ідея, концепція, що виникає в процесі роздумів; окреме судження, висновок.

  3. (Філософія) –

    Погляд на щось, переконання, точка зору; те, що людина думає з певного приводу.

  4. (Психологія) –

    Намір, план, задум; те, що має намір зробити, здійснити.

  5. (Психологія) –

    Увага, пам’ять, роздуми (зазвичай у виразах, наприклад, “тримати в думці”, “вийти з думки”).

  6. (Історія) –

    (іст.) Назва літературно-громадських товариств та їхніх періодичних видань української інтелігенції в Російській імперії та Австро-Угорщині у другій половині XIX — на початку XX століття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. думка, р. думки, д. думці, з. думку, о. думкою, м. думці, к. думко

Більше записів