Значення
- (Психологія) –
Психічний процес відображення дійсності у формі уявлень, понять, суджень, міркувань; здатність мислити, розумова діяльність людини.
- (Філософія) –
Результат мислення, ідея, концепція, що виникає в процесі роздумів; окреме судження, висновок.
- (Філософія) –
Погляд на щось, переконання, точка зору; те, що людина думає з певного приводу.
- (Психологія) –
Намір, план, задум; те, що має намір зробити, здійснити.
- (Психологія) –
Увага, пам’ять, роздуми (зазвичай у виразах, наприклад, “тримати в думці”, “вийти з думки”).
- (Історія) –
(іст.) Назва літературно-громадських товариств та їхніх періодичних видань української інтелігенції в Російській імперії та Австро-Угорщині у другій половині XIX — на початку XX століття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. думка, р. думки, д. думці, з. думку, о. думкою, м. думці, к. думко