Значення
-
Жінка, яка розпоряджається чим-небудь, керує, організовує щось; керівниця, організаторка.
-
Працівниця, яка безпосередньо відповідає за організацію та порядок проведення певних заходів, робіт або обслуговування (наприклад, у закладах культури, готелі тощо).
-
У царській Росії та деяких інших країнах — службова особа, яка виконувала обов’язки судового виконавця зі стягнення боргів або конфіскації майна.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпорядчиця, р. розпорядчиці, д. розпорядчиці, з. розпорядчицю, о. розпорядчицею, м. розпорядчиці, к. розпорядчице