розпорядчий

1. Який стосується розпорядження, управління, організації чогось; який має право або повноваження віддавати розпорядження.

2. У складних термінологічних назвах: такий, що здійснює оперативне управління, регулювання або контроль (наприклад, про органи влади, документи, програмне забезпечення).

Приклади:

Приклад 1:
Вона базувалася на використанні ринкових відносин і різних форм власності.Галатея — у давньогрецькій міфології дружина скультора Пігмаліона, що ожила зі статуї, ним створеної, завдяки Афродиті, яка перейнялася коханням митця до свого витвору.ВУЦВИК (Всеукраїнський центральний виконавчий комітет) — найвищий законодавчий, розпорядчий, виконавчий та контролюючий орган державної влади УСРР з 1917-го по 1938 рік.«…зійшли на Володимирського горба до пам’ятника, що зберіг у цьому закутку свій хрест…» — йдеться про пам’ятник князю Володимиру Святославичу, хрестителю Русі, що не був знищений у боротьбі з церквою за часів революції та Радян­ської влади.«Літературно-науковий вісник» — всеукраїнський літературний і науковий часопис.Фонвізін Денис Іванович (1745—1792) — російський письменник.Іскра та Кочубей — Іван Іскра, полтавський полковник війська Запорозького в 1696—1703 рр., та Василь Кочубей, український державний і політичний діяч.«…Богдан скакав… на баскому коні…» — пам’ятник Богдану Хмельницькому на Софійській площі.«А це Вигорський… Поет такий. Нічого вірші пише» — прототипом поета є з певним домислом друг В. Підмогильного, член літературного угруповання «Ланка» («МАРС»), поет і прозаїк Є. Плужник.Дон Кіхот і Санчо Панса — головні герої роману іспанського письменника Мігеля де Сервантеса.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”