розпорядчий

[rozporjɑdt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Який стосується розпорядження, управління, організації чогось; який має право або повноваження віддавати розпорядження.

  2. У складних термінологічних назвах: такий, що здійснює оперативне управління, регулювання або контроль (наприклад, про органи влади, документи, програмне забезпечення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпорядчий, р. розпорядчого, д. розпорядчому, з. розпорядчого, о. розпорядчим, м. розпорядчім

Більше записів