Древослів

Словник Української Мови

  • обплескати

    1. Оббризкати водою або іншою рідиною, потрапити на когось, щось бризками; обплеснути.

    2. Перен., розм. Обсипати когось градом ударів, лайки, дорікань; різко розкритикувати.

    3. Розм. Обляпати, забруднити бризками (наприклад, бруду, фарби).

  • обплескатися

    1. Оббризкати себе водою або іншою рідиною, потрапити під бризки.

    2. Перен. (розм.) Сильно захоплюватися ким-небудь або чим-небудь, виявляти надмірний ентузіазм.

  • розпуста

    1. Надмірне, нестримне віддавання задоволенню плотським пристрастям, хтивість; розпутство.

    2. Перен. Загальна моральна розбещеність, розгульність, розтління у суспільстві або певному середовищі.

    3. Заст. Розбещеність, недисциплінованість, свавілля (переважно про військо).

  • розпустити

    1. Зробити менш тугим, напруженим або зв’язаним; послабити, розв’язати, розкріпити (наприклад, розпустити вузол, розпустити косу).

    2. Припинити діяльність, існування організації, установи, зборів тощо; ліквідувати, закрити (наприклад, розпустити парламент, розпустити комісію).

    3. Дозволити або наказати групі людей розійтися, піти зібраного місця (наприклад, розпустити натовп, розпустити учнів після уроків).

    4. Дозволити комусь повністю віддатися негативним нахилам, втратити дисципліну, почуття міри; розбестити (наприклад, розпустити дитину).

    5. Про рослини: дати пагони, листя, квіти; почати розпускатися (розквітати, зеленіти).

  • обплести

    1. Обвити, обкрутити щось навколо чогось, покрити чимось гнучким, оплести з усіх боків.

    2. Перен. Оточити, обступити когось, щось щільно, з усіх сторін.

  • обплестися

    1. (про рослини) Покритися, обрости чимось, що обвиває, оплітає; оплестися.

    2. (переносно) Оточити себе, оповитися чимось (наприклад, туманом, імлою).

    3. (розмовне) Заплутатися в чомусь, втратити чіткість (про думки, мову тощо).

  • розпуститися

    1. Втратити дисципліну, порядок, стати незграбним, неохайним або недбалим у поведінці, втратити колишню форму (про колектив, організацію, армію тощо).

    2. Втратити внутрішню стриманість, стати розбещеним, почати дозволяти собі зайве, вести розпусний спосіб життя (про людину або групу людей).

    3. Про рослини: почати інтенсивно розвиватися, пускати пагони, гілки, листя, квіти; розквітнути.

    4. Розв’язатися, розкріпитися, переставши бути закріпленим, зв’язаним, стягнутим (про вузол, косу, волосся, одяг тощо).

    5. Розчинитися, перейти у розчин (про речовину).

    6. Розійтися, припинити існування як організована структура (про зібрання, установу, організацію).

  • обплетений

    1. Такий, що вкритий, оповитий чимсь гнучким, що переплітається (наприклад, лозою, плющем, дротом).

    2. Переносно: такий, що оповитий, оточений чимось невидимим, абстрактним (наприклад, таємницею, мережею інтриг).

  • розпустуватися

    1. Почати вести розпусне, аморальне життя, віддаватися розпусті; втрачати моральні принципи, морально розбещуватися.

    2. Розкришитися, розсипатися на дрібні частини (про сипкі матеріали, грунти тощо).

    3. Розхитатися, стати непружним, розхлябаним (про механізми, кріплення тощо).

  • обплетеність

    1. Властивість або стан того, що обплетене; переплетеність, оповивання чимсь.

    2. (Перен.) Складність, заплутаність (думок, почуттів, відносин тощо).