1. Те, що щільно обгорнуте, обвите чимось, покрите з усіх боків (про предмети, рослини тощо).
2. Те, що огорнуте, охоплене якимось станом, почуттям, атмосферою (переносне значення).
оповитий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Самітний друже, мов у ночі пояс, ти в таємничість світу оповитий. В цей вечір весняний ходи зо мною в корчмі на місяці горілку пити.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Частина мови: прикментик () |