розбестити

1. Позбавити когось цноти, невинності, спокусити на статеві зв’язки, розтліти морально.

2. Переносно: призвести до морального занепаду, розбещення, зіпсувати когось, зробити розпусним.

Приклади:

Приклад 1:
Оті- то блудяги намагаються непорочну Сусанну розбестити, Біблію. Приліплюються до блудниці, полонені плоттю своєю, і, перетворившись у неї, заходять у пекло.
— Тютюнник Григорій, “Вир”