1. Позбавити когось цноти, невинності, спокусити на статеві зв’язки, розтліти морально.
2. Переносно: призвести до морального занепаду, розбещення, зіпсувати когось, зробити розпусним.
розбестити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Оті- то блудяги намагаються непорочну Сусанну розбестити, Біблію. Приліплюються до блудниці, полонені плоттю своєю, і, перетворившись у неї, заходять у пекло.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |