Значення
-
Метод дослідження властивостей об’єктів (продуктів, матеріалів тощо), що ґрунтується на аналізі відчуттів органів чуття людини (зору, нюху, смаку, дотику, слуху).
-
Сумарна характеристика властивостей об’єкта (переважно продуктів харчування), що сприймається органами чуття, наприклад, зовнішній вигляд, запах, смак, консистенція.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. органолептика, р. органолептики, д. органолептиці, з. органолептику, о. органолептикою, м. органолептиці, к. органолептико