розв'ючення

[rozʋ'jut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Розв’ючення — процес зменшення інтенсивності вітру, шторму або бурі; затишшя після сильної вітряної погоди.

  2. Розв’ючення — переносне значення: заспокоєння, вгамування сильних пристрастей, емоційних порухів або бурхливої діяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розв'ючення, р. розв'ючення, д. розв'юченню, з. розв'ючення, о. розв'юченням, м. розв'юченні, к. розв'ючення

Більше записів