розв'ючений
[rozʋ'jut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Розв’ючений (від дієслова “розв’ючити”) — такий, що має розв’ючену, розкуйовджену, неохайну зачіску; розпатланий, розторощений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розв'ючений, р. розв'юченого, д. розв'юченому, з. розв'юченого, о. розв'юченим, м. розв'юченім