1. (док., перех.) Обмотатися, обгорнутися чим-небудь, покрити собою щось; обвитися. Оповитися ковдрою. Плющ оповився навколо стовбура.
2. (перен., док., перех.) Охопити, огорнути кого-, що-небудь (про почуття, стан, явище). Його оповила тиша. Душу оповив сум.