1. Процес або результат розкладання органічних речовин під дією мікроорганізмів, що супроводжується утворенням продуктів гниття; гниття, тління.
2. Перен. Моральний занепад, розклад, деградація особистості або суспільства; розбещеність, розпуста.
Словник Української Мови
Буква
1. Процес або результат розкладання органічних речовин під дією мікроорганізмів, що супроводжується утворенням продуктів гниття; гниття, тління.
2. Перен. Моральний занепад, розклад, деградація особистості або суспільства; розбещеність, розпуста.
Приклад 1:
“Говорить безумний у своєму серці”; тоді настає розтління всіх починань; “Сказав: ти Бог мій”. Бачите, що мова є насінням й джерелом усього добра й зла, а ви цю голову опустили.
— Тютюнник Григорій, “Вир”