Древослів

Словник Української Мови

  • розпутник

    1. Людина, яка веде розпутне, аморальне життя, віддається розвагам і задоволенням, часто з сексуальним підтекстом; розпусник, гульвіса.

    2. (переносне значення) Той, хто не має певної мети в житті, постійно змінює місце перебування, заняття або переконання; блукач, вітрогон.

  • обпливтися

    1. Втратити пір’я, лишитися без нього (про птахів).

    2. Перен. Дуже знесилитися, знемогтися; втратити сили, здоров’я.

  • обплисти

    1. Покритися чимось, що пливе або тече, опинитися в оточенні чогось, що пливе (про предмети, поверхні).

    2. Обпливти навколо чогось, оминути щось, рухаючись по воді.

    3. Перен. Раптово огорнути, охопити (про почуття, стан).

  • розпутниця

    1. Жінка, яка веде розпутне, аморальне життя; повія.

    2. Перен. Жінка або дівчина, що схильна до легковажних, непостійних стосунків із протилежною статтю; кокетка.

  • розпутничати

    1. Вести розпутний, аморальний спосіб життя, переважно про сексуальну поведінку; розгульно проводити час у задоволеннях.

    2. Розк. Розтринькувати гроші, майно; марнотратити.

  • обплистися

    1. (про рибу) Вкритися ікрою, набути здатності метати ікру.

    2. (переносно, розмовне) Стати об’єктом численних чуток, обговорень, часто недоброзичливих; опинитися в центрі скандальної історії.

  • розпутність

    1. Властивість або стан розпутної людини; розпуста, розбещеність у поведінці, моральна нестриманість.

    2. Розгульний, безпутний спосіб життя, пов’язаний з надмірними задоволеннями, часто сексуального характеру.

  • обпліскування

    Обпліскування — процес нанесення тонкого шару рідкого металу (наприклад, олова) на поверхню іншого металу шляхом занурення з метою захисту від корозії або для поліпшення паяння; гаряче лудіння, олов’яння.

    Обпліскування — дія за значенням дієслова “обпліскувати”; оббризкування, обпльовування рідиною.

  • розпутно

    1. У спосіб, властивий розпутній людині; безпутно, аморально, розбещено.

    2. Нестримано, розгублено, безладно (про рух, дії).

    3. Розсіяно, незосереджено, без чіткої мети (про думки, погляд).

  • обпліскувати

    Обпліскувати — обливати, оббризкувати рідиною, особливо водою, зробити мокрим від бризок.

    Обпліскувати — перенісне значення: обкидати, обсипати когось, щось (наприклад, камінням, брудом тощо).