1. Розбещеність, аморальність у сексуальних стосунках; розпусний спосіб життя.
2. Застаріле: розгульне, безпутне життя; марнотратство.
-
обпліскуватися
1. (про рідину) Розливатися, розбризкуватися, потрапляючи на щось або когось.
2. (перен., розм.) Сильно втомлюватися, витрачати багато сил на якусь роботу або діяльність.
-
розполохуватися
1. Втрачати спокій, починати сильно хвилюватися, тривожитися; піддаватися полоху, настраху.
2. Розгублюватися, втрачати впевненість, починати плутатися (від здивування, нерішучості тощо).
-
обплітальний
Який обплітає, оповиває щось, обвиває навколо чогось.
-
розполошити
1. Викликати у когось почуття тривоги, страху, збентеження; налякати, стурбувати, збудити.
2. Порушуючи спокій, змусити тварин або птахів метушитися, розлітатися, тікати.
-
обплітальник
обплітальник — те, що обплітає; предмет, пристосування або матеріал, призначений для обплітання чого-небудь; також може означати людину, яка займається обплітанням.
обплітальник — застаріле або діалектне найменування лозина, тонкої гнучкої палички або смужки матеріалу, що використовується для обплітання, в’язання, скріплення предметів; у деяких говорах — синонім до слів “лоза”, “прут”.
-
розполошитися
Втратити спокій, занепокоїтися, затривожитися через якусь несподівану звістку, подію або обставини; засмутитися, збентежитися.
-
обплітальниця
Обплітальниця — жіночий відповідник до слова “обплітальник”, який означає особу, що займається обплітанням (обмотуванням, оповиванням) чогось, зокрема в технічних процесах, наприклад, при виробництві канатів, тросів або в електротехніці.
Обплітальниця — заст. діал. рослина, що обвиває інші рослини або опори; повзуча рослина, ліана (наприклад, хміль, повійка).
-
розпорений
1. Який має розпір, тобто такий, що розпирає, розпинає щось, створює тиск у сторони.
2. (У техніці) Про конструкцію: така, що спирається на розпір, працює на стиск, наприклад, арка, склепіння.
3. (Переносно) Напружений, наполегливий, енергійний (про дії, зусилля тощо).
-
обплітання
Обплітання — дія за значенням дієслова “обплітати”; процес оповивання, обмотування чогось гнучкими матеріалами (наприклад, лозою, нитками, дротом).
Обплітання — результат такої дії; те, чим щось обплетено, оповито, обмотано.