розпорений
[rozporɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який має розпір, тобто такий, що розпирає, розпинає щось, створює тиск у сторони.
-
(У техніці) Про конструкцію: така, що спирається на розпір, працює на стиск, наприклад, арка, склепіння.
-
(Переносно) Напружений, наполегливий, енергійний (про дії, зусилля тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпорений, р. розпореного, д. розпореному, з. розпореного, о. розпореним, м. розпоренім