розпорений

1. Який має розпір, тобто такий, що розпирає, розпинає щось, створює тиск у сторони.

2. (У техніці) Про конструкцію: така, що спирається на розпір, працює на стиск, наприклад, арка, склепіння.

3. (Переносно) Напружений, наполегливий, енергійний (про дії, зусилля тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |