Древослів

Словник Української Мови

розпусний

Буква

1. Який схильний до розпусти, морально розбещений, аморальний; розпутний.

2. Який виражає розпусту, сповнений розпусти; розпутний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів