Значення
-
Людина, яка веде розпусне, аморальне життя, віддається задоволенню плоті; розтлінник, розпутник.
-
(переносне значення) Той, хто схильний до надмірних насолод, марнотратства та легковажного способу життя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпусник, р. розпусника, д. розпусникові, з. розпусника, о. розпусником, м. розпусникові, к. розпуснику
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
Було це, люди, на Петра Капусника,
якраз на самий сонцеповорот.
Я мала, люди, сина не розпусника.
Він шанував і хату, і город.— Ліна Костенко