розпутник

[rozputnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Людина, яка веде розпутне, аморальне життя, віддається розвагам і задоволенням, часто з сексуальним підтекстом; розпусник, гульвіса.

  2. (переносне значення) Той, хто не має певної мети в житті, постійно змінює місце перебування, заняття або переконання; блукач, вітрогон.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розпутник, р. розпутника, д. розпутникові, з. розпутника, о. розпутником, м. розпутникові, к. розпутнику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів