Значення
-
Жінка, яка веде розпутне, аморальне життя; повія.
-
Перен. Жінка або дівчина, що схильна до легковажних, непостійних стосунків із протилежною статтю; кокетка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпутниця, р. розпутниці, д. розпутниці, з. розпутницю, о. розпутницею, м. розпутниці, к. розпутнице
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
— Мовчить, бо стидно. Бачив бог із неба.
Я знаю все, так наче там була.
В ту ніч вона сама його до себе,
розпутниця, обманом затягла.— Ліна Костенко