1. Властивість або стан розпутної людини; розпуста, розбещеність у поведінці, моральна нестриманість.
2. Розгульний, безпутний спосіб життя, пов’язаний з надмірними задоволеннями, часто сексуального характеру.
розпутність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |