Словник Української
1. Прислівник, що означає стан розчарування, втрати ілюзій або розчарованості; з почуттям глибокого розчарування, розпачу через невідповідність очікувань дійсності.
2. (Уживається також для посилення) Дуже, надзвичайно, до крайності (виражає високий ступінь негативної емоції, пов’язаної з розчаруванням).
1. Позбавляти когось ілюзій, приємних очікувань; викликати розчарування, глибоке незадоволення чимось, що виявилося гіршим, ніж очікувалося.
2. Виявляти невідповідність когось, чогось позитивним уявленням про них; не виправдовувати чиїхось надій, довіри.
3. (у пасивному стані, «розчаровуватися») Втрачати віру в когось, щось; переконуватися в невідповідності дійсності своїм сподіванням, ідеалам.
Жінка, яка займається розфасуванням товарів, продуктів тощо на виробництві або підприємстві.
Машина, механізм або технологічна установка для автоматичного або напівавтоматичного розфасування сипких, рідких або інших продуктів у тару.
Розфасування — процес розподілу, упаковки та пакування сипких, рідких або штучних продуктів, товарів у певні, часто стандартизовані, порції (фасовки) з метою зберігання, транспортування та реалізації.
Розфасування — результат дії “розфасовувати”; конкретна кількість товару, упакована в окрему тару, а також сам спосіб її пакування.
Розподілитися, розміститися по окремих частинах, місцях, часто вживається в переносному значенні.
Про людей або групи: розійтися, розселитися по різних місцях, приміщеннях.
Розкластися, розподілитися за певними ознаками, категоріями (наприклад, про дані, явища).
Захопитися філософськими міркуваннями, роздумами на абстрактні теми, втрачаючи при цьому зв’язок із практичною дійсністю або конкретним питанням.
1. Позбавлений чіткості, невиразний, розмитий (про зображення, картинку тощо).
2. Позбавлений концентрації уваги, нездатний зосередитися на чомусь одному; розсіяний.
1. Стан, коли увага або зосередженість на чомусь зменшуються, стають непевними або розсіюються; відсутність чіткої концентрації.
2. У техніці та оптиці — властивість зображення або оптичної системи бути нечітким, не в фокусі; розмитість.
3. У переносному значенні — розсіяність, невизначеність позиції, цілей або стратегії, що призводить до неефективності.
1. Втрата або зниження чіткості зображення в оптичних системах (наприклад, в об’єктиві фотоапарата, телескопа), коли фокус зсувається від точки спостереження.
2. Переносне значення: втрата чіткості сприйняття, концентрації уваги або чіткості мети; стан, коли увага розсіюється на кілька об’єктів або процесів одночасно.
3. У психології та коучингу: навмисне або вимушене переключення уваги з основної мети на сторонні подразники, що призводить до зниження продуктивності.